Тема: Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний  рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури Ренесансу.

Мета: дати загальний огляд літератури та мистецтва відродження, схарактеризувати сутність духовно-культурного перевороту періоду Відродження, ознайомити учнів із найвідомішими творами й митцями доби; розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення, робити мистецтвознавчий та літературознавчий коментар; виховувати інтерес до культури епохи Ренесансу.

Тип: урок-презентація доби.

Обладнання: репродукції творів Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля та інших митців, твори Ф. Петрарки, Дж. Бокаччо та ін.

                                                Хід уроку

                  Я створив тебе істотою не небесною, але й не лише земною, не смертною,

                  але й не безсмертною, щоб ти, позбавившись сумнівів, сам зробився

                  творцем і сам остаточно створив свій образ. Тобі дана можливість впасти

                  до рівня тварини, однак водночас ти маєш змогу піднестися до рівня

                  Бога лише завдяки своїй внутрішній волі…

                                     Піко делла  Мірандола  «Про людську гідність»

I Актуалізація опорних знань

  Бесіда за питаннями вчителя.

II Оголошення теми, епіграфа уроку

Учитель. Сьогодні,діти, я пропоную вам поринути у цікаву подорож епохою, яка була чи не найбільш значущим періодом в історії мистецтва та подарувала світові цілу плеяду геніїв. А назва цієї епохи-Відродження.

Релакспауза (слухання музики доби Відродження).

 (Протягом уроку вчитель використовує презентацію Power  Point , як наочний матеріал до уроку).

  У 14-15 століттях почалася епоха повільного, але невпинного згасання Середньовіччя. Втрачала свою привабливість спосіб життя і культура лицарства. «Осінню Середньовіччя» назвав цей час один з істориків. Зароджувалася нова епоха.

  У трактаті італійського гуманіста Піко делла Мірандола відображається у концентрованому вигляді весь духовний досвід доби Відродження, Слова, що стали епіграфом до уроку, говорить Адаму, першій людині на землі, сам Бог. І Бог у трактаті письменника піднімає людину до свого рівня, наголошує на необхідності духовного піднесення. У такий спосіб Піко делла Мірандола утверджує головні ідеї доби Відродження – саморозвитку людини, можливості її морального вдосконалення, здобуття свободи, здатності до перетворення світу силою свого розуму, душі, творчості.

 Мета нашого уроку-зрозуміти, які ж  саме зміни відбулися у Західній Європі в світоглядно-естетичному плані; що саме зумовило небувалий розквіт науки, мистецтва, філософії, політики, пізнання світу(географічні відкриття); яке місце у цьому процесі відводилося людині, чому так гостро постало питання про людську гідність; чому ідейною домінантою цього часу  став гуманізм. Це перше знайомство з добою  Відродження ми будемо деталізувати, поглиблювати й розширювати, вивчаючи твори таких видатних геніїв Ренесансу, як Вільям Шекспір, Мігель де Сервантес Сааведра, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо. Проте сьогодні спробуємо якомога цілісніше скласти уявлення про цей час, з»ясувати його ідейні та естетичні домінанти, познайомитися з найвидатнішими митцями, висловити особисте враження про деякі мистецькі шедеври.

 Давні греки  створили взірцеву ( ту, що стала взірцем- зразком) античну культуру, на яку орієнтувалися майстри Відродження . Самі ж гуманісти подарували майбутнім поколінням( нащадкам)

                      -чудову архітектуру;

                      - прекрасний живопис;

                     -яскраву літературу,

А кожний з цих видів мистецтв склав величний гімн людині.

III Формування нових знань, умінь, навичок

  Асоціативний ланцюжок

Відродження-ранок, весна, березовий  струмок, повернення до чогось забутого, пробудження природи від сну…..

1. Словникова робота

Відродження (Ренесанс) – це широкий ідеологічний і культурний рух, що виник  у країнах Західної Європи у процесі їх переходу від епохи Середніх віків до Нового часу (2 пол. XV ст. (в Італії – з XIV ст.) до середини XVII ст.).

2. Лекція вчителя.

  Епоха Відродження або Ренесанс — період у культурі європейських країн, що охоплює кінець ХІІІ — початок ХVІІ століття. Він виник в Італії і поширився у центральній і західній Європі. Відродження прийшло на зміну середньовічному періоду. Основні його риси — певна свобода від церкви, світський, «мирський» характер культури (на відміну, наприклад, від готичного періоду), інтерес до самої людини і її діяльності.

  Епоха Відродження передувала ранньому Бароко та культурі нового часу. В основі Ренесансу лежить античність, яка якби повертається до життя, звідси і пішла назва — Відродження, тобто відродження античності. Античності, як відомо, властиві гуманістичні та неаскетичні стосунки.

  Вперше термін «Відродження» використав у XVI ст. художник Джорджо Вазарі в трактаті «Життєписи знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів» (1550). Цей термін пов’язаний з ідеєю відродження античної спадщини в нову добу.

  У межах старого світу народжувалася нова людина(з неї і починається Відродження) Місце її народження не виникає сумніву-Італія, а дату називають з точністю до місяця і дня: 8 квітня 1341 року, на Паску. У цей  день на Капітолійському пагорбі сенатор Рима увінчав лаврами великого Франческо Петрарку. Така церемонія ушанування поета існувала в античну давнину, але вже багато століть не відновлювалася. Петрарка поклав вінок на вівтар головного римського святилища-собору Святого Петра. Античне дійство здійснилося в новому обрамленні: поет пропонував не повертатися до античності, а з’єднати античний ідеал гармонійної особистості з християнською духовністю.

 Отже, виникло Відродження в Італії, а пізніше поширилось і на інші європейські країни — у XV-—XVI століттях ідеї Ренесансу поширюються "п Францію та Німеччину, а в Англії й Іспанії Відродження припадає на  XVI — початок XVII ст.

Мистецтво Відродження пройшло кілька етапів:

1. Проторенесанс (XII – XIII ст.);
2. Раннє Відродження (XIV – XV ст.);
3. Високе Відродження (90-ті роки XV ст. – перша третина XVI ст.);
4. Пізнє Відродження (друга половина XVI ст.).

Послідовність етапів доби Відродження у різних країнах виявлялася по-різному. Класичною країною епохи Відродження вважається Італія, де простежуються всі його етапи. А в деяких країнах не було того чи іншого етапу. До того ж початок ренесансної доби і його кінець теж були нерівномірними, що залежало від тих економічних і культурних умов, що склалися в кожній європейській країні окремо.

    Після хрестових походів XI—XIII ст. на півдні Євро­пи складається новий суспільний стан — бюргерство (вільні повноправні ремісники й купці) — предтеча капі­талістичної цивілізації.

У бюргерському середовищі формується нове розумін­ня життя, в основі якого бажання людини самій розпо­ряджатися своєю долею, прагнення до накопичення гро­шей і до матеріального достатку, ділова завзятість, замилування радощами буття. Думка про потойбічне існу­вання відходить на другий план, а земне життя постає радісним і повнокровним.

Для успішної діяльності людина мусила глибше вивчати навколишній світ. І вона його починає вивчати.

Час великих відкриттів. Епоха Відродження була поворотною як в культурному житті, так і в розвитку цивілізації. У XV - XVI ст. були зроблені відкриття, які змінили вщент хід життя народів європейського континенту, що викликали прискорення ритму життя і розширення масштабів діяльності вузько від місцевих до світових. Головні серед цих відкриттів - компас, порох і друкарство.

1) Компас. Відкриття компаса дозволило мореплавцям пуститися в плавання через ризиковані океани, в незвідане. Вузькі межі середньовічного світу були зламані великими географічними відкриттями, і кришталева сфера нерухомих зірок, сковував Всесвіт, була розбита. Людська думка вийшла з «світового яйця» і кинулася в безмежність. Людина знову починав відчувати себе «громадянином миру".

2) Порох. Відкриття Європою пороху (давно відомого в Китаї, як і компас) відразу ж було використано для створення нових руйнівних типів озброєння - гармат та стрілецької зброї. Венеціанський арсенал, повний гармат і ядер, увійшов у легенди як символ військової могутності Венеції і опори її торговельних і культурних звязків зі Сходом.

3) Друкарство. Перші книги вийшли в Європі в XV ст. у Німеччині (так зв. інкунабули), але тоді вони були ще порівняно рідкісні і дороги. У XVI ст., Як з гордістю стверджує Томмазо Кампанелла, вийшло більше книг, ніж їх вийшло за попередні 5000 років, і це, швидше за все, правда.

    Відкриття, зроблені за епохи Відродження , змінили не тільки світ, людину в ньому, хід подальшої історії, вони продовжують хвилювати тих, які народилися не в ті буремні , такі цікаві і хвилюючі роки . Образи Коперника, Колумба знайшли своє відображення в картинах художників, кінофільмах, поетичних творах.

    Народжується наука в сучасному розумінні-наука як новий спосіб пізнання світу:

-розвиток морської справи  і кораблебудування;

-великі зміни в медицині;

- винахід Йоганом Гутербергом книгодрукування (бл.1445р);

-обгрунтування геліоцентричної будови світу.

Польський вчений Микола Коперник займався вивченням не лише астрономії і математики, а й медицини та права Він основоположник геліоцентричної системи світу. Італійський вчений Джордано Бруно був справжнім революціонером у науці, бо віддав життя за свої переконання Він стверджував , що світ безмежний і наповнений багатьма небесними світилами Сонце-тільки одна із зірок, а Земля-лише незначне небесне тіло. Великим прихильником ідей Коперника і Бруно був італійський вчений Галілео Галілей. Він перший із вчених спостерігав за зоряним небом в телескоп і підтвердив вчення Коперника: виявив велику кількість зірок, які не можна побачити неозброєним оком, гори на Місяці, плями на Сонці, супутника Юпітера. Галілей підтвердив припущення Бруно про те, що зірок-сонць величезна кількість,а Всесвіт безмежний.

Як бачимо, вчені нової епохи, що залишилися в історії під назвою Ренесансу, змінили релігійні погляди на світ і змогли  науково обґрунтувати його нове бачення.

Період ХУ-ХУІІст має назву Великих географічних відкриттів, бо в цей час були здійснені подорожі , які відкрили людству нові частини світу

-         відкриття Америки Колумбом;

-         відкриття Васко да Гама морського шляху в Індію;

-         навколосвітня подорож Фернана Магеллана.

. Бо Відродження — це доба географічних, астрономічних, наукових відкриттів, про які ви зараз розкажете. Ви готува­ли вдома цей матеріал, знайшли, мабуть, багато цікавого.

3. Розповіді учнів про відкриття Магелана,  Колумба,  Коперника, Бруно, Галілея, книгодрукування.
4. Слово вчителя

  Нове бюргерство захоплюється всім античним: ціка­вить спадщина філософів, учених, письменників, худож­ників. Новому поколінню імпонує їхня життєва ак­тивність, закоханість у життя, почуття внутрішньої незалежності й гідності. Сама назва «Відродження» озна­чає «відродження античності».

Віднині для митців Відродження взірцем є канони та критерії античного мистецтва.

  З"являється ціла плеяда вчених, які розшукують та видають античні рукописи. Ці вчені називаються гуманістами.

Гуманус — людяний, людський (запис на дошці).

Незабаром гуманістами почали називати митців Відро­дження, які прославляли людину та ідеал земного щастя. Людина згідно з цими ідеалами не грішна й низька істо­та, а прекрасне й досконале створіння.

  Ренесансні гуманісти становили собою неформальну групу однодумців, яких вирізняв від інших внутрішній зміст, а не офіційний рід діяльності. Гуманістами ставали представники цілком різних верств, станів та професій. Хоча деякі з гуманістів були членами старих цехів та корпорацій, те, що їх об'єднувало, не мало до цього стосунку: «місцем їхніх зустрічей служили заміська вілла, монастирська бібліотека, книжкова крамниця, палац правителя або просто приватний будинок, де можна було затишно порозмовляти, погортати рукописи, порозглядати античні медалі. 

 Мистецтво Відродження перейнято ідеалами гуманізму, воно створило образ прекрасної, гармонійно розвинутої людини. Італійські гуманісти вимагали свободи для людини. "Але свобода в розумінні Ренесансу, - писав його знавець А.Е.Джівелегов,- мала на увазі окрему особистість.

Отже, в основі культури доби Відродження лежить принцип гуманізму , утвердження краси й гідності людини. У ренесансному світогляді сформувався культ людської особистості, людське «Я» утверджувалося як богорівне.  Важливою рисою творчості гуманістів було відкриття світу й людини, прагнення до пізнання всього, що пов'язане з людиною, пошуки шляхів до щастя людини. Гуманісти обстоювали право людини радіти й бути щасливою у цьому, земному житті. Давнє мистецтво античності було гімном людині як представнику розумного й прекрасного роду. Образ людини, що залежна від волі Бога, але шукає недосяжної справедливості, розкрило середньовічне мистецтво. А образ людини вольової, розумної, творчої створило тільки Відродження.  Це образ ідеалізований, героїзований, але саме він став сутністю ренесансної культури. Естетичний ідеал Відродження – образ людини, що сама себе створює, не маючи жодних сумнівів. Звісно, це була висока мрія митців. Але в їхніх творіннях цей образ набував живої сили, надзвичайної реальності.

Характерними ознаками культури Ренесансу були такі:

1.     Світський, нецерковний характер культури Відродження, що було наслідком секуляризації (звільнення) сус­пільного життя загалом від католицького догматизму.

2.     Відродження інтересу до античної культурної спадщини давньоримського зразка, яка була дещо призабута в ранньому середньовіччі чи її риси і стилістика частково використовувались в  культурі пізнього середньовіччя.

3.     Створення людської естетично-художньої спрямованості культури на противагу релігійній домінанті у культурі середніх віків.

4.     Повернення у власне філософських дослідженнях до античної філософії і пов'язана з цим антисхоластична спря­мованість філософських вчень Відродження.

5.     Широке використання теорії «подвійної істини» для обґрунтування права науки і розуму на незалежне від релігії і церкви існування.

6.     Переміщення людини, як основної цінності, у центр світу і в центр філософії, літератури, мистецтва та науки.

 Епоха Відродження – яскрава і неповторна. Вона вражає нестримним злетом фантазії митців. Титани були не тільки в науці, філософії, мореплавстві, літературі, а й у живопису, архітектурі, скульптурі того часу.  Прекрасне й досконале створіння – людину - зображують художники доби Відродження на своїх картинах.

5. Перегляд  репродукцій творів митців Відродження

(повідом­лення групи учнів, які готували вдома доповіді про ху­дожників доби Відродження).

    Коментар вчителя

 Живописці за епохи Відродження володіли усіма засобами зображення На їхніх картинах все рухається-навіть повітря, тінь, світло. Зразком для них було античне мистецтво Найкращі традиції цього мистецтва вони відродили і розвинули

Найвідоміший із них-Леонардо да Вінчі- був архітектором, художником, скульптором, ученим, поетом.

Він вважав; « Щастя приходить до того, хто багато працює», тому протягом всього життя вивчав різні науки».

Бесіда

-Портрет Мони Лізи (« Джоконда»)  був у центрі твору, з яким ми знайомилися Назвіть його.

(Рей Бредбері «Усмішка»)

-Чому мистецтвознавці цю картину вважають символом епохи Відродження?

( В образі Мони Лізи втілено людину-мислителя Вона мовби сама розглядає глядача, ніби хоче проникнути в його думки, осягнути його характер)

Вершиною мистецтва Європи вважається фреска « Таємна вечеря» .

— «Сикстинська мадонна» Рафаеля . Чим чарують ці образи? Які почуття викликають? (Вислуховуються вра­ження учнів.)

 Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів.“Сікстинська Мадонна” одна з найвідоміших картин художника. Намальована Рафаелем на замовлення Папи Юлія другого  на честь перемоги над французами, які нападали в ті часи на Італію. На картині Мадонна з маленьким Ісусом зображена в оточенні святої Варвари та папи Римського Сикста другого.

До постатей доби Відродження, що увійшли в історію людства, належить і Мікеланджело Буонарроті-скульптор, художник, архітектор, поет.

Найвідомішою скульптурою Мікеланджело вважається « Давид».

У 1506 році Папа Римський попросив Мікеланджело розписати стелю Сікстинської капели в Римі. Весь цей час він працював, лежачи на спині, тримаючи пензля над головою.  Розпис стелі зайняв цілих чотири роки. Мікеланджело був ще й чудовим архітектором. Він завершив будівництво найбільшого у світі собору Святого Петра у Римі. Мікеланджело переробив початковий план собору. За його проектом було зведено прекрасний купол, рівного якому немає донині.

Винайдення книгодрукування Йоганом Гутенбергом сприяло поширенню не тільки грамотності серед населення, але й росту освідченості, розвитку наук, мистецтва, а також художньої літератури .

Діти вам було додому підготувати повідомлення короткі повідомлення про поетів та письменників 13-17 ст

Учень .Розповідь про Франческо Петрарку.

Вчитель. Навряд чи хтось інший може з більшим правом називатись людиною нової епохи Кредо його життя :  « Не знати злиднів, не маючи й нічого зайвого, не розпоряджатися іншими, але й бути у чомусь залежним від інших»

До світової літератури поет увійшов, насамперед, як автор « Канцоньєре»-ліричної сповіді Петрарки, поетичної історії його кохання до Лаури.

Джованні Боккаччо-молодший сучасник та палкий прихильник Данте  і Петрарки.

Учень. Розповідь про Джованні Боккаччо.

   У середині 60-х років Боккаччо пише свій центральний твір-знаменитий « Декамерон»

 У творі Сервантеса « Дон Кіхот» висловлюються демократичні ідеї, що здатні були облагородити той час.

Учень. Розповідь про Сервантеса.

Учень  . « Утопія Томаса Мора»-перша в історії людства програма соціального устрою.  Письменник мріяв про рівність, колективну працю, гуманістичне виховання Слово Утопія Томас Мор склав із двоїх грецьких коренів Новоутворене слово означає « місце, яке ніде не існує»

Учень  Вершиною англійського Відродження і всієї європейської літератури стала творчість Вільяма Шекспіра –неперевершеного поета і драматурга. Його перу належать 37 п»єс-комедій, трагедій, драм Але дар Шекспіра виявився у сонетах, яких він створив 154.

А також його творінням був театр “ Глобус» , який і зараз є в Англії.

Заповнення в зошиті таблиці (протягом уроку)

IV  Узагальнення та систематизація знань

Складання опорного конспекту за виступом учня-літературознавця

Перегляд  учнями  відеоролика  про добу Відродження.

V   Висновки. Підсумкові питання

Ми познайомилися з розквітом культури та літерату­ри періоду Відродження.

— Що нового, цікавого ви дізналися на цьому уроці? На
які століття припадає розквіт культури Відродження на
Заході? Які нові риси почали домінувати в добу Відродження?

Продовжте речення

• Відродження – це…
• Ренесанс виявився найяскравіше в таких галузях культури – …
• Гуманізм – це…
• Відродження називають новим відкриттям світу та людини, оскільки… 
• Я дізнався…
• Я відчув…
• Я замислився…

   Ренесанс розпочався відродженням гуманітарних наук. І це глибоко символічно: лише те суспільство, яке шанує гуманітарні науки, мистецтво й передовсім Художню Літературу, здатне не просто існувати на узбіччі Часу, а обіймати місце лідера світового історичного процесу — робити Історію.

• Що ж дала епоха Відродження людству?
  (Людина — це земне досконале створіння,)

  Кожна людина-творець своїх справ  Ці слова письменника епохи Відродження Мігеля де Сервантеса такі ж актуальні сьогодні, як і багато років тому, в 16 ст.

Більш як чотири століття відмежовують нас від  великого Відродження, але ні на мить не дають права забути нам, що така епоха була Титанів світової слави подарувало нам Відродження Це вони, корифеї поетичного слова вчать нас кохати і ненавидіти, переживати і співчувати, боротися з брехнею і лицемірством

VI. Домашнє завдання