ЗОШ І-ІІ ступенів с.Вільхівчик

Новий рік

Maria1960 — Thu, 04 Jan 2018 10:45:32 GMT

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ

Maria1960 — Fri, 08 Dec 2017 19:08:47 GMT

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ВМІНЬ

ТА НАВИЧОК УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ

Липка Марія Степанівна – учитель математики

ЗОШ І-ІІ ступенів с. Вільхівчик

2011 рік

Перед нами виникає загадка, яка

хвилювала дослідників усіх часів.

Чому можлива така чудова відповідність

математики і дійсних предметів, якщо

сама вона є витвором людської думки,

незалежним від усякого досвіду?

Чи в змозі людський розум без будь-

якого досвіду, шляхом тільки одних

міркувань відкрити основу існуючих речей?

А. Ейнштейн

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

- гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

- самостійно та критично мислити;

- уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального вирішення;

- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

- грамотно працювати з інформацією;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі;

- вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня

Україні необхідні кваліфіковані спеціалісти, формування яких починається зі школи. Важливе місце тут належить математиці. Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. На своїх уроках я систематично розв’язую з учнями прикладні задачі, тому що їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь і навичок, робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює кругозір учнів. Крім того такі задачі весь час ставить перед нами життя.

Наприклад, така задача. Дядько Панько вирішив зробити подарунок своїй коханій дружині, тітоньці Одарці. Для цього він свою «заначку» розділив на дві частини і поклав до двох банків під 10% та 20% річних відповідно. Через рік він отримав 44 євро відсоткових грошей, на які й придбав подарунок. Тітонька Одарка одразу все змикитила і через кума Тараса порадила Панькові наступного разу, зберігши розмір внесків і банки, просто поміняти ці внески місцями. Через рік після того, як Панько послухався Тараса, Одарка отримала подарунок уже на суму 64 євро. У скільки разів більший внесок Панька перевищував менший?

Задачі такого типу я пропоную розв’язати з учнями 9 класу під час вивчення теми відсоткові розрахунки. Прикладні задачі на уроці виконують кілька функцій. Задача про Панька і Одарку, наприклад, показує зв'язок математики з життям, її розв’язання підвищить економічну грамотність учнів, виховує інтерес до математики.

На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення тем, а з часом і вся наука. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою ефективності кожного окремого уроку і всієї навчально-виховної роботи. Одночасно учні набувають корисних навичок роботи з довідниками, навчаються самостійно знаходити потрібну інформацію в додатковій літературі. Отже, такі задачі виконують:

 освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання;

 розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки;

 виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватися насамперед через ці задачі.

Крім того практичні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

Однією із важливих вимог для відбору навчального матеріалу є врахування вікових особливостей учнів. Тому на мій погляд, пам’ятаючи про невеликий життєвий досвід п’ятикласників та їх схильність до казкових переживань, авторам підручників і вчителям слід в доборі задачного матеріалу більше орієнтуватися на те, що однією з переваг молодших підлітків є готовність до всіх видів діяльності, які роблять їх дорослішими у власних очах. Вони не схильні, як учні початкових класів, слухати готові пояснення, а хочуть приймати активну участь в отриманні нових знань. У багатьох із них вже на початку нової теми виникає запитання: «А чи потрібні мені будуть ці знання в майбутньому? Коли? Для чого?» Проста відповідь вчителя: «Потім дізнаєтесь», - їх не задовольняє. Педагогічний досвід показує, що розв’язування конкретної прикладної задачі на тому чи іншому етапі навчання виконує різні функції. З точки зору методики навчання математики доцільно використовувати якомога більше задач, що виконують одночаснo кілька функцій. Для цього вчитель повинен чітко уявляти педагогічні можливості прикладних задач. Розглянемо конкретніше деякі педагогічні функції прикладних задач, які слід мати на увазі вчителю під час добору задачного матеріалу відповідно до вікових можливостей молодших підлітків. Кожному відомий вислів, що математика, як наука виникла з практичних потреб людини, висунутих самим життям, і розвивається в процесі знаходження їхнього вирішення. Показ того, що математичні формули, теореми, різні залежності створюються саме під впливом практики і практичних потреб людини, є важливи чинником у формуванні наукового світорозуміння і є хорошим засобом посилення навчання самого предмету. Отже, розв’язуючи прикладні задачі, потрібно домагатися того, щоб учні зрозуміти, що можливість широких застосувань математики до досліджень реального світу ґрунтується саме на тому, що їх взято з цього самого світу і вона виражає частину притаманних йому форм, зв’язків і власне тому взагалі може застосовуватись. Задачі з реальними ситуаціями дозволяють розкрити практичне значення математики, знайомлять з роллю математики у різноманітних науках, а також вкладом інших наук у розвиток математичної теорії, роллю теорії в практиці.

Міжпредметні зв’язки являють собою відображення тих взаємозв’язків, які діють у природі. Пропоную вашій увазі таблицю, яка наочно ілюструє міжпредметні зв’язки математики з іншими науками.

предПредме Предмет

Головні питання програми

Математична складова

Фізика

Рівномірний рух, рівнозмінний рух

Арифметична прогресія, лінійна і квадратична функція

Шлях при рівноприскореному русі, вільне падіння

Квадратні рівняння, графік

квадратичної функції

Закон додавання швидкостей

Рух за течією і проти течії,

нерівності, алгебраїчні рівняння

Хімія

Задачі на розчини та сплави

Відсоткові розрахунки

Задачі на змішування розчинів

Заощадження

Відсоткові розрахунки,

алгебраїчні рівняння

Географія

Приріст населення

Прогресії

Біологія

Розмноження живих організмів

Геометрична прогресія

Економіка

Продуктивність праці

Системи нелінійних рівнянь

Собівартість

Нерівності, геометрична прогресія

Фізика

Переведення одиниць вимірювання

швидкості, густини

Одиниці вимірювання часу і

довжини, маси і об’єму

Об’єм і маса тіл

Обчислення об’ємів

Коефіцієнт корисної дії. Вологість

повітря

Відсотки

Паралельне з’єднування провідників,конденсаторів. Формула тонкої лінзи

Додавання дробів із різними

знаменниками

Ізохорний процес. Ізобарний процес.

Залежність питомого опору металів від температури

Пряма пропорційність

Правило важеля. Рух рідини по трубах.

Обернена пропорційність

Правила Кіргофа для замкненого кола

Додавання додатних і від’ємних

чисел

Астрономія

Карта зоряного неба Вимірювання кутів

Відносна атомна маса елемента.

Періодична таблиця Менделєєва

Округлення десяткових

дробів

Музика

Ритмічне ділення

Звичайні дроби

Історія

Літочислення (до н.е. і н.е.), Задачі на час визначення тривалості, початку чи кінця події

Додавання чисел

Географія

Географічні координати (довгота,

широта,рельєф, читання карт)

Вимірювання кутів

Додатні і від’ємні числа

Оскільки учні 5-6-х класів полюбляють різні ігри, то можна також запропонувати їм ділову гру з розподіленням ролей, як відповідають різним професіям, і завданнями, які імітують вирішення певних виробничих чи побутових проблем. Зауважимо, що такі ігри мають ще й мету сприяти ознайомленню учнів з основними напрямами роботи тих чи інших підприємств або галузей народного господарства, викликати інтерес до різних професій, тобто професійну орієнтацію учнів.Звичайно вибір професії відбувається не у 5-6-му класі, а набагато пізніше. Проте розуміння учнями, того, що математика потрібна будь-якій сучасній освіченій людині, забезпечуватиме посилення мотивації навчання математиці, спонукатиме до пошуку нових знань, оволодіння новими вміннями.

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки школярів. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використанні сучасної техніки, розвитку економіки, інформаційно-комунікаційних технологій, сприймання наукової картини світу і сучасного світогляду. Відзначаючи особливу роль математики в сучасному світі, академік В.М.Глушков зазначав, що велика кількість галузей науки і техніки своїми успіхами значною мірою завдячують саме широкому використанню математичних методів. Тому не менш важливою метою навчання математики є науково правильне розуміння учнями особливостей відображення математикою явищ оточуючого світу, вміння будувати простіші математичні моделі реальних явищ і процесів та володіння математичним апаратом для їх дослідження. Серед напрямів, що можуть суттєво вплинути на підвищення в учнів зацікавленості у вивченні математики та поліпшення рівня їх загальноосвітньої математичної освіти, є посилення практичної і прикладної спрямованості шкільного курсу математики. Під практичною спрямованістю розуміють навчання безпосередньому застосуванню знань, які отримали учні під час вивчення теоретичного курсу математики, формування обчислювальних навиків, умінь виконувати тотожні перетворення, розв’язувати рівняння і нерівності, текстові задачі, досліджувати функції і будувати їх графіки, розв’язувати геометричні задачі на побудову, обчислення, доведення та дослідження.Прикладна спрямованість передбачає вироблення в учнів умінь використовувати здобуті під час вивчення математики знання в своїй практичній діяльності та при вивченні географії, фізики, хімії, біології, економіки тощо.

Використання прикладних задач є одним із шляхів реалізації міжпредметних зв’язків ,

дидактичного принципу організації навчально-пізнавальної діяльності особистості, що

сприяє інтеграції математичних та спеціальних дисциплін. Дослідження проблеми інтеграції знань є актуальною темою в методиці навчання різноманітних дисциплін.

Навчальні предмети будуються за логікою тієї чи іншої науки, вони не можуть бути

ізольовані один від одного. В цьому проявляється основна необхідність принципу інтеграції знань. Міжпредметні зв’язки - це така конструкція змісту навчального матеріалу, що належить двом чи більше навчальним предметам і і відображає взаємозв’язки, які об’єктивно діють в природі та вивчаються сучасними науками.

У педагогічній літературі поняття прикладної задачі трактується по-різному, а саме як:

• задача, що потребує перекладу з природної мови на математичну;

• задача, яка близька за формулюванням і методами розв'язування до задач, що виникають на практиці;

• сюжетна задача, сформульована у вигляді задачі-проблеми.

Прикладна задача повинна задовольняти такі умови:

1) питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;

2) розв'язок задачі має практичну значимість;

3) дані та шукані величини задачі мають бути реальними, взятими з життя.

Прикладна задача — це задача, що виникла поза математикою, але розв'язується математичними засобами.

Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано.

Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності (діставати найбільший ефект з найменшими затратами). Інші — розвивають здібності учнів до технічної творчості (геометричні задачі на побудову тощо). Розв'язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці (наприклад, чому вигідніше будувати одноповерхові будинки з квадратною основою, ніж з основою у вигляді іншого прямокутника з таким самим периметром тощо). Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін. Цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв'язку математики з іншими науками, як проведення інтегрованих уроків. Вони допомагають знання сучасних учнів зробити ціліснішими, дозволяють позбутися ефекту «клаптикової ковдри», на них формується науковий світогляд. Такі уроки сприяють встановленню логічних зв'язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях. Наприклад, уроки математики можна інтегрувати з уроками трудового навчання в такому поєднанні: «Формули. Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»; з уроками географії так: «Масштаб. Побудова плану шкільної території»; з уроками природознавства: «Симетрія. Симетрія в природі»; з уроками фізики: «Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»; з уроками історії: «Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу» тощо. Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну спрямованість і тому викликають незаперечний пізнавальний інтерес учнів.

Міжпредметні зв'язки — це не тільки «мости» між навчальними предметами, але і засіб побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань і методів наукового пізнання.

Учителі давно пов'язують проблему міжпредметних зв'язків з раціональним використанням математичних знань у практичній діяльності людей, оскільки сфера застосування математики постійно розширюється.

Під час добору задач прикладного характеру доцільно дотримуватись певних вимог.

Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що вивчається на певному уроці, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, може дати потрібний педагогічний ефект.

Питання історизму у викладанні математики.

На перший погляд може здаватися, що історизм у викладанні математики та її прикладна спрямованість не пов'язані. Але якщо врахувати, що більшість понять класичної математики, що потрапили до шкільного курсу, зобов'язані своїм виникненням практичним потребам людини, то цей зв'язок стає очевидним.

Про роль історії науки дуже влучно сказав Г. Лейбніц: «Дуже корисно пізнати справжнє виникнення чудових відкриттів, особливо таких, що були зроблені не випадково, а силою думки. Це приносить користь не стільки тим, що історія воздає кожному своє і спонукає інших добиватися таких самих похвал, скільки тим, що пізнання методу на видатних прикладах веде до розвитку мистецтва відкриття».

Усім відомий історичний факт відкриття у 1846 р. невідомої до того часу планети Нептун. її орбіту обчислили незалежно один від одного вчені Адамс і Левер'є. Відкриття планети «на кінчику пера» сприяло зростанню довіри до математики та створеної з її допомогою наукової картини світу.

Пошуки розв'язків окремих прикладних задач спонукали вчених розробляти нові методи досліджень, створювати досконаліші алгоритми, викривати невідомі закономірності, що, у свою чергу, сприяло розвитку математичної науки.

Звернення до конкретних фактів з історії розвитку математики та вивчення математичних об'єктів розкриває практичний зміст математичних понять, пробуджує пізнавальний інтерес учнів до науки.

Шляхи реалізації практичного спрямування

шкільного курсу математики.

Для різних вікових груп прийоми й методи навчання можуть повинні бути різними. Так, у 5-му класі, вивчаючи дії над натуральними (особливо багатоцифровими) числами, можна дітям запропонувати:

1) Обчислити, скільки води, їжі потребує середньостатистична людина за своє життя, і перерахувати отримані результати на кількість товарних вагонів залізничного потяга.

2) З'ясувати, чи може людина прожити мільйон хвилин або мільярд секунд.

3) Полічити, за скільки часу сонячне світло досягає Землі.

Принадно треба намагатися впливати на уяву, фантазію дітей, діяти через захоплення, здивування. Дуже ефективним є прийом використання казкових героїв (Колобок, Незнайко, Знайко тощо), які діляться своїми парадоксами і жартами. Як зазначалося, не варто втрачати можливість з розв’язування на уроках математики прикладних задач.

Наприклад, тема «Пропорції», що є однією з базових тем для профільного економічного навчання, входить у математичний апарат вивчення географії, фізики, хімії та інших предметів обов'язкового шкільного рівня і є підготовчою до вивчення теми «Функція», оскільки дає розуміння суті залежності між величинами. Тому під час вивчення цієї теми доцільно розв'язувати задачі практичного змісту, зокрема такі.

Задача 1. Масштаб карти 1 : 25000. Яка відстань на місцевості між об'єктами, якщо на карті вона становить 2 см?

Задача 2. Два птахи за добу можуть звільнити від шкідників 25 м² фруктового саду. Скільки птахів треба для садової ділянки розмірами 1050 м х 50 м?

Задача 3. Водопровідний кран погано закритий. Кожну секунду з нього капає лише одна крапля. Чи багато витече з нього води за І год (за 1 добу), якщо маса 100 крапель дорівнює 7г?

Часто в школярів виникає думка, що прикладні задачі потрібні в житті і їх слід навчитися розв'язувати, а всі інші — ні. Щоб не створювалися такі помилкові уявлення, бажано використовувати будь-яку можливість, щоб показати та переконати учнів: майже кожна абстрактна задача може бути математичною моделлю деякої прикладної задачі. Тому доцільно розкривати прикладне значення матеріалу, що вивчається; наближувати зміст традиційної задачі до життєвих ситуацій; пропонувати учням складати і розв'язувати задачі (за матеріалами екскурсій, спостережень, на основі історичних довідок); практикувати розв'язування задач з теоретичним навантаженням суміжних дисциплін; пояснювати походження числових виразів тощо.

Розкриття практичного і прикладного значення матеріалу, що вивчають, — один з ефективних прийомів прикладного спрямування шкільного курсу математики. Цьому сприяють задачі-запитання, розв'язування яких супроводять розглядом навколишніх об'єктів. Натуральні навколишні об'єкти — важливий вид наочності. З їхньою допомогою, наприклад, можна продемонструвати мимобіжні, паралельні та перпендикулярні прямі в просторі, лінійні кути між площинами, розміщення площин у просторі тощо.

Прикладне спрямування можна здійснювати і за допомогою розв'язування окремих традиційних задач, що є в шкільних підручниках. Для цього умови таких задач наближують до практичних потреб, якими цікавляться та живуть учнівський і батьківський колективи.

Так, вивчення формули різниці квадратів двох виразів у 7-му класі можна почати з такої задачі.

Задача. Учень купив 38 зошитів по 42 к. Продавець виписав чек на 15 грн. 86 к. Учень відразу зауважив, що допущено помилку. Продавець здивувався, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що учень мав рацію. На чому ґрунтувалася думка учня?

Безперечно, задача з такою фабулою викличе в класі здивування і пожвавлення. Поміркувавши, школярі дійдуть висновку, що учень виконував усно такі дії:

42 • 38 = (40 + 2)(40 - 2) = = 1600-4= 1596(к.)= 15,96 (грн).

Подібну ситуацію можна створити і під час вивчення інших формул скороченого множення. Наприклад, запропонувати учням швидко перевірити правильність таких числових рівностей:

32²=964; 29² =841.

У створенні уявлень учня про прикладне значення шкільної математики велику роль відіграють задачі з різними сюжетами, що мають спільну математичну модель.

Наприклад, під час вивчення теми «Рівняння з двома змінними» у 7-му класі доцільно довести до свідомості учнів, що рівняння виду

ах+Ьу = с

визначає залежність між двома реальними величинами в найрізноманітніших явищах. Для прикладу можна запропонувати такі задачі.

Задача 5. Як можна розміняти 1 грн. монетами по 25 к. і 2 к.?

Задача 6. У швейному цеху є 38 м тканини. На пошиття піжами треба 4 м тканини, а на халат — Зм. Скільки можна пошити піжам і халатів з наявної у цеху тканини?

Під час вивчення у 9-му класі теми «Системи рівнянь з двома змінними» можна запропонувати такі задачі.

Задача 7. Сума двох чисел дорівнює 50, а їх добуток 600. Знайти ці числа.

Задача 8. Периметр прямокутника 100 м, айого площа 600 м² . Знайти сторони прямокутника.

Задача 9. Для огорожі прямокутної ділянки площею 6 а виділено сітку довжиною 100 м. Знайти розміри ділянки.

Серед прикладних задач доцільно виділити задачі без числових даних або задачі-запитання. У таких задачах чітко сформульовано запитання, але умова їх не повна, даних часто не вистачає або і зовсім немає («Як знайти діаметр дерева?», «Як виміряти кут нахилу даху?», «Знайти товщину аркуша паперу вашого підручника з математики», «Як знайти об'єм сірника?» тощо. Такі питання часто виникають у практичній діяльності людей і корисно знати, які дані потрібні для їх розв'язування, як їх визначити. До задач без числових даних можна віднести і задачі на побудову, і геометричні задачі на екстремуми («Як з металевої пластинки, що має форму трикутника, вирізати квадрат найбільшої площі?», «Як за допомогою лінійки побудувати кут 60°?». Під час розв'язування таких задач учні проявляють кмітливість, у них розвиваються практичні вміння застосовувати набуті знання.

Цікаві прикладні задачі можна запропонувати учням 11-го класу під час вивчення теми «Застосування похідної».

Задача 10. Зрошувальний канал має форму рівнобічної трапеції, бічні сторони якої дорівнюють меншій основі. Для якого кута нахилу бічних сторін трапеції переріз каналу буде мати найбільшу площу?

Задача 11. Витрати на паливо, що необхідне для руху океанського лайнера, пропорційні до куба його швидкості та становлять 20 у. о, за 1 год при швидкості 10 вузлів (1 вузол = 1852 м/год). Знайти найекономічнішу швидкість лайнера за тихої погоди.

Важливим є питання прикладної спрямованості курсу стереометрії. Один з механізмів розв'язування цього питання можна показати на прикладі вивчення теми «Піраміда» [6 кл.]. Вивчення теми можна розбити на кілька етапів.

1) Емпірична основа. (Піраміди в історії. Єгипетські піраміди. Таємниці пірамід. Доцільність та естетика пірамідальних форм. Піраміди в техніці, побуті, будівництві.)

2) Створення математичної моделі. (Поняття про піраміду. Види пірамід. Зрізана піраміда. Елементи піраміди.)

3) Дослідження математичної моделі. (Зображення піраміди на площині. Перерізи. Площа поверхні. Об'єм.)

4) Застосування математичної моделі. (Розв'язування прикладних задач.)

Доцільно запропонувати історичні задачі, що виникли в різних частинах світу.

Задача 12. Піраміда Хеопса спочатку мала висоту 147 м і займала площу 34 300 м² . Скільки тонн речовини потрібно було для облицювання споруди, якщо на 1 м² використовували її 160кг?

Задача 13. Піраміда Хеопса мала висоту 147 м, сторона її квадратної основи — 230 м. Внутрішні ходи і приміщення займають ЗО % її об'єму. Визначити масу каменю, який пішов на її спорудження. (Маса 1 м³ каменю дорівнює 2,5т.)

Задача 14. Форма для сирної паски (правильна 4-кутна зрізана піраміда) складається з 4 бічних дощечок, з'єднаних гачками, дна і дощечки, на яку ставлять гніт. Визначити висоту форми, якщо площа бічних дощечок становить 1700 см², площа всіх дощечок-2376 см², а висота бічної дощечки — 25 см.

Враховуючи сучасні суспільні умови, завдання реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є актуальним. Його розв'язування залежить від двох чинників: педагогічної майстерності вчителя і вмінь учнів застосовувати метод математичного моделювання для розв'язування спочатку навчальних, а потім і реальних проблем. Наприклад, у 5-му класі під час вивчення теми «Ділення з остачею» замість розв'язування стандартної задачі 1 можна запропонувати задачі 1, а та 1, б.

Задача 15. Знайти остачу від ділення числа 365 на 7.

Задача 15, а. Доведіть, що першим і останнім днем 2011 року є один і той самий день тижня.

Задача 15, б. 1 січня 2011 року була субота. Яким днем тижня буде 31 грудня 2011 року?

У цьому прикладі задачі 15, а і 15, б зводяться до теоретичної задачі 15. Важливо показати учням, що всі три задачі не що інше, як три різні варіації однієї задачі.

Корисно вчити учнів самостійно складати задачі. Досвід показує, що вміння школярами самостійно знаходити проблемні ситуації, які дають змогу формулювати задачі, сприяє формуванню у них пізнавальних інтересів, зростанню їх активності. Ось приклади деяких задач, що склали самі учні, використавши особливості календаря.

Задача 15, в. Скільки разів у 2011 році може зустрітися понеділок? А інші дні тижня?

Задача 15, г. Чи може бути в одному місяці 5 понеділків та 5 четвергів?

Задача 15, г. 1 січня 2011 року була субота. У якому році 1 січня знову буде в суботу ?

Задача 15, д. Чи може в лютому бути 5 понеділків та 5 вівторків?

Пропедевтика деяких основних понять математики в задачах практичного змісту

Під час вивчення теми «Множення» у 5-му класі учням пропонується задача 2.

Задача 16. Скількома способами можна розставити на полиці три різні книжки?

Учні не тільки розв'язали цю задачу, але й сформулювали нові задачі і самі їх розв'язали.

Задача 16, а. Скількома способами можна розкласти в портфелі 4 підручники?

Задача 16, б. Учасники шахового турніру грають у залі, де є 4 столи. Скількома способами можна розмістити шахістів, якщо учасники партій відомі?

Задача 16, в. У шкільному турнірі беруть участь 5 команд. Кожна команда має грати з кожною по одному разу. Скільки ігор буде проведено в турнірі?

Задача зацікавлює всіх, особливо тих, хто захоплюється спортом. 1 хоча учні не змогли зробити узагальнення цієї задачі, підхід до такого узагальнення був підготовлений. Так було закладено першу цеглину у фундамент знань і уявлень про комбінаторику. Основою для цього послужила проста практична ситуація.

Наступні завдання дають учням 6-го класу перше уявлення про обернено пропорційні залежності.

Задача 17. Якщо на маршруті працюють два автобуси, то інтервал руху — 21 хв, Яким буде Інтервал руху, якщо на лінії курсуватимуть три автобуси?

Задача 17, а. Для перевезення вантажу потрібно 20 автомобілів вантажопідйомністю 3,6 т. Скільки потрібно автомобілів вантажопідйомністю 4,5 т, щоб перевезти цей самий вантаж?

Включення в навчальний процес завдань, які описують життєві ситуації

Такі завдання учні завжди сприймають із цікавістю, адже з ними може зустрітися кожен. Наведемо приклади.

Задача 18. Сергійко, Мишко та Діма виїжджають одночасно з міста на риболовлю на велосипедах. Сергійко вирішив робити зупинки через кожні 2 км. Мишко — через 3 км, Діма — через 4 км. На якій відстані вони зроблять зупинку всі разом?

Ця типова задача на найменше спільне кратне викликає пожвавлення в 6-му класі. Виявляється, в літні канікули у хлопців була схожа ситуація. 1 ось тепер вони зустрілися з нею знову.

Велике практичне значення має вивчення відсотків. Кожному в повсякденному житті доводилося стикатися з розв'язуванням задач на відсотки. Основні знання та навички розв'язування задач на відсотки учні отримують у 5—6-х класах, а потім у курсі алгебри 9-го класу. Хоча на уроках хімії і фізики учні зустрічаються з відсотками у 1—8-х класах. Тому дуже важливо показати, як різні задачі на відсотки застосовуються у різноманітних сферах діяльності людини. Це переконує учнів у необхідності математичних знань для людей самих різних професій. Наведу приклади задач, які можна запропонувати учням.

Задача 19. У магазині знижка 5 %. Покупцеві сподобався товар за ціною 1450 грн. Скільки грошей треба заплатити з урахуванням знижки і скільки грошей виграє покупець?

Задача 19, а. Одного разу Незнайко виготовляв ліки, у яких спирт становив 15 % всієї маси. Спирту було ЗО г. Яка маса всіх ліків?

Задача 19, б. Для маринаду потрібно зробити 20-відсотковий розчин солоної води. Скільки солі для розчину треба взяти, якщо маринаду повинно бути 6 кг?

Задача 19, в. Незнайко поклав на свій рахунок 1020 грн. Прибуток за рік становить 15 %. Скільки грошей одержить Незнайко?

Задача 19, г. Припустимо, в одній сльозинці 2 г води, в одномі грамі 0,15 г солі. Яка концентрація солоного розчину сльозинки?

Задача 19, ґ, Є 300 г 20-відсоткового розчину солі. Скільки потрібно долити води, щоб утворився 10-відсотковий розчин?

Задача 19, д. Скільки грамів йоду міститься у 300 г 6-відсоткового розчину?

Ми часто говоримо дітям про те, що на виробництві, у техніці, у побуті доводиться розв'язувати різні питання, зводячи їх до звичайних математичних задач. Це і знаходження площ, об'ємів, периметрів, відстаней до недоступних предметів тощо.

Для виникнення зацікавленості можна, навіть потрібно, вводити невеликі історичні екскурси, повідомляти дітям звідки виникли ті чи інші математичні позначення, терміни, історії з життя вчених. Тільки потрібно розповідати стисло, але зацікавлено. Наприклад, можна розповісти про те, як Фалесу вдалося виміряти висоту піраміди Хеопса через задачу з прямокутним рівнобедренним трикутником.

На уроках геометрії в різних класах доцільно вводити завдання так званого практичного змісту .

Я користуюся варіюванням завдань у різних цілях, найважливішими з яких були: навчання застосовувати знання для отримання нової інформації, створення ситуацій пошуку, розвиток пізнавальної самостійності і творчої активності, індивідуалізація і диференціація навчання.

Щоб математика не стала предметом абстрактним, абсолютно відірваним від життя, доцільно застосовувати методи проблемного навчання.

У разі використання вчителем методів проблемного навчання структура і форма навчального матеріалу може мати такий вигляд:

1) демонстрація об'єкта вивчення;

2) формулювання разом з учнями задачної ситуації, визначення набору та послідовності операцій;

3) розгляд предметної ситуації з об'єктивною характеристикою забезпечення дії.

Наприклад, на уроці математики у 5-му класі з теми «Площі» ця структура може бути реалізована так: учитель нагадує учням, що вони вже знають про вимірювання площ геометричних фігур з початкової школи; демонструє різні за формою і площами геометричні фігури; звертає увагу на зміст поняття «площа» і пропонує їм винайти способи та одиниці вимірювання площ.

Учні вимірюють площі конкретних фігур, а потім розв'язують стандартні завдання з підручника на знаходження площ.

В умовах інформаційного суспільства стає обов’язковим отриманням знань

Maria1960 — Fri, 08 Dec 2017 19:08:07 GMT

В умовах інформаційного суспільства стає обов’язковим отриманням знань упродовж всього життя людини. Тому перед сучасною освітою постає досить масштабне завдання: сформувати в учнів такі вміння, які б наддали їм змогу вільно орієнтуватися в інформаційних потоках, здійснювати пошук та семантичне опрацювання даних і відомостей, самостійно конструювати раціональні алгоритми в роботі з інформацією, застосовувати ці алгоритми й прийоми в самостійній діяльності та продуктивно використовувати набуті знання і вміння як в особистих, так і в соціально значущих цілях

Основною метою навчання учнів 1-9 класів з інформатики є розвиток мислення, пізнавальної активності, інтелектуальних здібностей. Тому і обрала проблему, над якою працюю: „Формування життєвих компетентностей на уроках інформатики, впровадження і використання принципу критичного мислення, інноваційних технологій”. Реалізовувати, вирішувати її намагаюся в захоплюючій, цікавій формі, поєднуючи з інноваційними методами.

Комп’ютер - найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини – прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

У своїй роботі я вбачаю головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість самостійно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому – до глибоких і свідомих знань. А це тому, що суспільство «епохи інформації» вимагає від випускника:

• Певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин;

• Вміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;

• Не вузьких знань, а загального підходу до мислення і вирішення питань;

• Комунікабельності – вміння працювати у злагоді з іншими, спільно доходити мети.

У роботі використовую метод поетапного рівневого вивчення науки:

• грунтовне, швидке, доступне навчання;

• адаптивне, розвивальне, особистісно спрямоване навчання;

• науковість, технологічність методу вивчення наук.

Принципи, за якими працюю:

• від простого до складного (поступове ускладнення);

• новизна (використовуються нові поняття);

• успадкування (використовуються знання, набуті під час розв’язання попередніх задач)

З появою комп’ютерних комплексів у школах з’явилася проблема якісного програмного забезпечення. В основному існують програми довідкового або контролюючого характеру. Яким способом зацікавити учнів точними науками та інформатикою зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації – створити на уроці дружню, цікаву, у молодших класах – ігрову обстановку, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів.

Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці.. На практиці я переконалась, що традиційний урок у комп’ютерному класі малоефективний.

Щоб добитися високих результатів, на практиці дію так:

• Більшу кількість урочного часу (дозволену санітарними нормами) витрачаю на роботу учнів з ПК. Учні менше говорять – більше часу працюють за комп’ютером.

• У зошитах учні записують лише найнеобхідніше, а за потреби роздаю друковані конспекти.

• Складаю задачі і проблеми, максимально наближені до життя, а на уроці за допомогою комп’ютера розв’язуємо їх.

• Організовую на кожному уроці невеликі змагання і ставлю переможцям оцінки.

• На кожному уроці всіма можливими способами (за допомогою ПК) активізую зорову, слухову та рухову види пам’яті.

• На уроці даю не тільки конкретні знання, але й способи самостійного здобування інформації та методи розв’язання проблеми.

• Навчаю учнів поетапно розв’язувати поставлені перед ними завдання.

Тому форма проведення уроків складається з наступних частин:

1. теоретична (проводиться у формі казки, бесіди, гри, обговорення ситуації);

2. ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрації її роботи;

Намагаюсь складати або знаходити і використовувати на уроці навчальні програми, які містять ігрові елементи, що розвивають уважність або реакцію. Особливо ефективно ці методи діють у початковій та середній школі.

Така методика викладання інформатики на практиці вже показала позитивні результати: учні вміють самостійно опрацьовувати матеріал, знаходити необхідну інформацію, краще володіють практичним навичками роботи на ПК. Кожен учень навчається у свій спосіб і своєму темпі. А це у свою чергу стимулює учнів до вивчення предмета, розвиває їх самостійність та самодисципліну, вміння мислити творчо. А такий учень буде:

• Вміти постійно навчатися.

• Цікавитися та любити працювати над складними ситуаціями.

• Вміти засвоювати великий обсяг інформації.

• Вміти творчо і винахідливо розв’язати складні проблеми.

• Не боятися проблем або невдачі, а сміливо шукати вихід із будь-якої ситуації

• Готовий продуктивно співпрацювати з іншими у складі команди.

Адміністрація нашого навчального закладу враховує необхідність вивчення інформатики з раннього віку і тому, цей предмет починає викладатися з 2 класу.

Зацікавленість і доступність подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у вивченні інформатики. Щоб зрозуміти "як це зроблено”, він готовий опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії. Цікаво, що на підвищений інтерес дітей до комп’ютера має вплив і проблема "батьків та дітей”. Оскільки певна частина батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з зацікавленою обмеженістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою "дорослість”. Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

Методика викладання в початковій школі суттєво відрізняється від методики викладання в середній школі. Учитель повинен бути добре ознайомлений з особливостями вікової психології.

Виклад матеріалу починається з повідомлення теми та завдань уроку. Важливо викликати інтерес до теми, показати необхідність її вивчення. На першому етапі уроку в ході перевірки домашнього завдання і повторення вивченого здійснюю активізацію мислення школярів і готую до сприйняття нового матеріалу. Для цього проводжу «хвилинки - розминки» (використовую завдання на розвиток пам’яті, уваги, а також логічні, математичні та лінгвістичні завдання). Підвищити працездатність школярів, їхню увагу і зібраність вдається за рахунок проведення невеликої письмової роботи (графічного диктанту або розв’язання логічної задачі). На другому етапі уроку намагаюся чітко й доступно пояснити матеріал, ставлю перед учнями нове завдання або проблемну ситуацію, розв’язання якої здійснюється колективно, скористатися при цьому бажано образним і наочно-дійовим способами подання матеріалу. Основні етапи, правила, алгоритми, сформульовані під час колективного обговорення розв’язання задачі (проблеми), можуть бути записані школярами в робочі зошити. Перед наступним етапом роботи обов’язково проводиться фізкультхвилинка. Далі відбувається організація індивідуальної роботи учнів за комп’ютером. Особливу увагу приділяю постановці навчального завдання, здійснюю контроль і координацію роботи учнів, за необхідністю консультую учнів з найбільш складних питань. З метою забезпечення ефективної роботи використовую три варіанти різнорівневих індивідуальних карток-завдань, які забезпечують кожному учневі комфортне середовище. Це дозволяє організовано перейти до завершального четвертого етапу уроку – пояснення домашнього завдання, підбиття підсумків, оцінювання роботи учнів.

Основна увага спрямована на розвиток практичних навичок роботи за комп’ютером, а також на розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння аналізувати і узагальнювати, що зміцнює зв’язки між інформатикою та іншими предметами.

Умовою успіху в розвитку критичного мислення є висока пізнавальна активність учнів. Навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій. Тому кожен урок будую так, щоб підтримувати в учнів стійкий інтерес, навчальну активність, бажання творити і пізнавати. Застосовую ігрові технології, проблемне навчання, комунікативні технології, метод проектів, інтерактивні методи навчання. Великий вплив на розумовий розвиток мають логічні ігри. Маніпулюючи з різноманітними варіантами зображень, використовуючи алгоритм розгадування, учень не лише краще запам’ятовує терміни, а й розвиває логічне мислення та винахідливість.

Під час навчання використовую різноманітні форми занять. Однією з найпоширеніших та найефективнішою формою є ігрова, при цьому враховую особливості дітей та мету кожного конкретного курсу занять. У виборі ігор звертаю увагу на наукове обґрунтування навчальної програми, відповідність особливостям світосприйняття, морального та фізичного розвитку дітей на різних етапах, їхнім потребам, інтересам, уподобанням.

Інформатика відкриває для учнів середньої школи перспективи для самонавчання в напрямку, що її цікавить. Сучасні журнали на доступному рівні дають інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчає роботі з популярними програмними продуктами.

Дитина сама керує швидкістю подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють відчуття причетності до інформації, що з’являється на моніторі.

Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або цього частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють своє можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

. Я маю можливість дати змогу працювати в середньому двом учням за комп’ютером. Тому можна припустити, що розглядається ситуація, у якій дитина один на один спілкується з комп’ютером. У протилежному випадку слід розглядати питання групового навчання, а не індивідуального. Великою перевагою у використанні навчальних програм на уроках інформатики є індивідуалізація навчання. Вона передбачає темп подачі та сприйняття матеріалу, який притаманний кожній дитині окремо, тоді як у класичному лекційно-груповому варіанті вчитель вимушений орієнтуватись на "середнього учня”. Не менш важливим в індивідуальному навчанні є момент, коли учень не потрапляє під оцінку оточуючих. У цій ситуації учень сміливіше звертається по допомогу до програми або до вчителя. Оскільки кожний з тих, хто навчається, зайнятий програмою, з якою він працює, учитель без шкоди для інших може приділити час відстаючим учням і така допомога, як правило, є конструктивною, оскільки не травмує й не акцентує на ньому увагу як на невстигаючому. Цікаво, що оцінка контролюючої програми сприймається менш болісно і вважається учнем більш об’єктивною порівняно із суб’єктивністю оцінювання його знань учителями.

Методи, які використовуються під час навчання у 9 класі – креативного характеру, які забезпечують учням можливість створення власних освітніх продуктів. Найвживанішими з них є наступні:

• Метод «Мозкового штурму», основною задачею якого є зібрання та розгляд якомога більшої кількості ідей в результаті обговорення учнями проблеми.

• Евристичні методи – це система евристичних правил діяльності педагога і діяльності учня, які розроблені з врахуванням принципів педагогічного управління з метою розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів у розв’язанні творчих задач.

Окрім іншого, у середній школі практикую застосування методу проектів. Він передбачає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Цей метод дає можливість навчатися програмувати на реальних прикладах. Девіз методу: «Навчатися під час роботи». Побачити в дії готовий продукт, програму, а потім зрозуміти теоретичні принципи, покладені в основу.

Підготовка і реалізація проекту може включати такі етапи:

• Перший етап: - мотиваційно-орієнтовний (визначення мети, мотиву, визначення основної проблеми, задум проекту, методи дослідження). Метод „мозкової атаки”, „круглого столу”.

• Другий етап – конструктивний ( методи здійснення проекту, складання орієнтованого плану, розподіл обов’язків між виконавцями роботи, оформлення проекту).

• Третій етап – презентаційний (захист, презентація проекту, доповідь). „Круглий стіл”, прес-конференція, дискусія.

• Четвертий етап – експертиза проекту (визначення чи досягнуто мети).

• Завершальний етап – оцінювально-рефлексивний (самооцінка учнями власної діяльності).

Курс інформатики має багато можливостей для розвитку творчого інтелекту учнів. Проектне навчання заохочує і посилює активність з боку учнів, тому що воно особистісно зорієнтоване, використовує множину дидактичних підходів – навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольова гра, евристичне і проблемне навчання, дискусія, командне навчання; сприяє самомотивації навчання, що означає зростання інтересу й захопленості роботою в процесі її виконання; дозволяє вчитися на власному досвіді та досвіді інших не на словах, а в конкретній справі; приносять задоволення учням уже через те, що в остаточному підсумку вони мають продукт власної діяльності.

Комп’ютер природно вписується в життя нашої школи і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття в дітей викликає емоційний підйом, навіть слабші учні охоче працюють із комп’ютером.

Посібник

Maria1960 — Fri, 08 Dec 2017 19:07:26 GMT

культурою мови насамперед пов’язують уміння правильно говорити й писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.

Особливої значущості набуває робота, спрямована на формування культури українського мовлення, починаючи з початкової ланки загальноосвітньої школи, оскільки набуті в молодшому шкільному віці лінгвістичні знання та мовленнєві вміння стають підґрунтям комунікативної досконалості та нормативності мовлення.

Під культурою мовлення необхідно також розуміти сукупність таких якостей, які здійснюють вплив на адресата з врахуванням конкретної ситуації й у відповідності до поставленого завдання. До них належать :

точність і правильність мовлення;
логічність;
чіткість (ясність) і зрозумілість;
чистота мовлення;
виразність;
багатство і різноманітність мовлення.

Розвиток мовлення, формування комунікативної компетенції необхідні для вміння контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, а також для вільного володіння мовою. А це в свою чергу, допомагає особистісному розвитку учня.

Мовленнєва майстерність талановитого мовця може почати виявлятися уже на рівні граматичної правильності, тобто на першому етапі опанування мови. Засвоюючи норми учень вчиться правильності мовлення, опановує елементи його стилістичної виразності, бо неграмотне мовлення не може бути стилістично виразним. Високий рівень культури мовлення досягається учнями при засвоєнні основних норм (орфоепічних, лексичних, граматичних) літературної мови.

Орфоепія – наука про правильну вимову – мала б посідати чільне місце в шкільній освіті. Навчання правильної вимови необхідне такою ж мірою, як і навчання орфографії і пунктуації, тобто писемної мови. Зауважимо, що – говорить людина більше, ніж пише. Уміння говорити правильно, „красиво” – це не тільки естетичний фактор у вербальному спілкуванні. Відхилення від орфоепічних норм перешкоджає чіткому взаєморозумінню, переключає увагу слухачів зі змісту на фонетичні особливості, тоді як звичайно фонетичний бік мовлення перебуває у сфері підсвідомості носіїв мови.

Відхилення від орфоепічних норм, які існують у певному мовному середовищі, відповідно впливають і на формування вимовних навичок. А тому ступінь взаємної відповідності між вимовними та орфоепічними навичками в кожному конкретному випадку залежить від характеру мовного оточення, носія мови.

Позитивні фактори навколишнього мовного середовища, зокрема, такі суспільні форми мовного впливу, як телебачення, радіо, кіно у дошкільному та молодшому шкільному віці відіграють хоча й важливу, але все ж не першорядну роль. Слухаючи передачі по радіо та дивлячись по телебаченню, переглядаючи телефільми, дитина передусім фіксує свою увагу на змісті почутого й побаченого, не затримуючи її на звуковій (формальній) стороні мовлення. Тому тільки відповідна орієнтація з боку дорослих – батьків, учителів – на правильне чи неправильне звучання певного слова чи звука може загострити її мовно-слухову увагу.

Прийшовши до школи, дитина повністю володіє сформованими вимовними навичками, які виявляються у вимовлянні окремих звуків (голосних та приголосних), їхніх сполучень, окремих граматичних форм, у способах наголошування слів. Сформовані у процесі неусвідомленого наслідування, вимовні навички дошкільників не завжди відображають орфоепічні норми даної мови. Метою орфоепічної роботи на уроках української мови в початкових класах є свідоме засвоєння учнями основних орфоепічних норм та практичне володіння ними в мовній практиці. Орфоепічні норми об’єднують правила вимови звуків, (голосних та приголосних), окремих звукосполучень та граматичних форм. У програмному матеріалі початкового курсу рідної мови закладено багато можливостей для засвоєння учнями орфоепічних норм. Найбільше таких можливостей виявляється у вивченні фонетики, орфографії та морфології, зокрема у розділах програми „Звуки і букви”, „Будова слова”.

Відхилення від орфоепічно правильної вимови, що трапляються в мовленні молодших школярів, найчастіше пояснюються такими причинами: 1) діалектним оточенням; 2) впливом спорідненої мови ([д ó ч к а], [й á б л о к о]); 3)орфографічним (побуквенним) читанням слів ([д з в’ і н ó к], [с е л ó], [д и′ в и т’ с’ а], замість [дз в’ і н ó к], [с е л ó], [д ú в и ц’: а]); 4) анатомо-фізіологічними вадами мовного апарату.

Отже, користуючись відповідними методичними прийомами, добираючи для цього систему різноманітних тренувальних вправ, вчитель має працювати не тільки над ознайомленням учнів з основними правилами літературної вимови, а й над подоланням окремих вимовних вад, які вже склалися в мовленні дітей у дошкільному віці.

Українська мова відзначається великим лексичним багатством. Боротьба за мовну культуру – це боротьба проти лексичних помилок у мовленні. Вони бувають тоді, коли мовець не розуміє значення слова, не вміє дібрати потрібне слово для того, щоб точно і виразно висловити думку. Звідси різні групи лексичних хиб у мовленні.

Для формування культури українського мовлення школярів важливе значення має лексичне багатство мови.

Збагачення словника учня – одне з головних завдань навчання мови, умова успішного розвитку мовлення і засвоєння знань та умінь з мови. На уроках української мови, читання й інших предметів реалізується складна система збагачення й активізації нових слів – як спеціальних так і загальновживаних. Ця система, зазвичай, називається словниковою роботою і розглядається як складова частина системи розвитку мовлення учнів. Цілеспрямованими матеріалами та завданнями з лексики насичені майже всі вправи з української мови: на синоніми, антоніми, омоніми, на вживання слів в окремих комунікативних ситуаціях. Лексична робота проводиться переважно практично. Культура мовлення формується багатством словника, досконалим володінням способами поєднання слів у речення, правильною вимовою.

Отже, основними ознаками культури мовлення є правильність, адекватність, точність, логічність, різноманітність (багатство), естетичність, чистота, доречність, виразність, образність.

Правильність мовлення – відповідність усталеним у літературній мові законам, правилам і нормам. Нормативність – дотримання правил усного і писемного мовлення: лексичних (значення слів, семантичні відтінки слів), граматичних (рід, число, відмінок), орфоепічних (правильна вимова).

Адекватність мовлення – це точність вираження думок, почуттів, ясність, зрозумілість мовлення.

Точність мовлення – це правильне вживання слів відповідно до їх усталених мовних значень.

Логічність мовлення – це поєднання мислення, мови і мовлення, це ступінь поєднання слів у реченні, за законами розумової діяльності. Це відповідність смислових зв’язків і відношень одиниць мови в мовленні зв’язкам і відношенням предметів і явищ у реальній дійсності.

Різноманітність (багатство) мовлення – це вираження однієї й тієї ж думки, одного того й того ж граматичного значення різними способами і засобами (М. Пентилюк).

Естетичність мовлення – це його естетична привабливість, вдале використання естетичних потенцій мови (тон, темп, звучність); наявність образних виразів, приказок, доречних фразеологічних зворотів, цитат; поєднання вербальних і невербальних (жести, міміка, рухи, поза) засобів спілкування.

Чистота мовлення – це відсутність у ньому не літературних елементів: у орфоепії – правильна літературно-нормативна вимова; у словнику – відсутність діалектизмів, слів-паразитів тощо; в інтонації – відсутність лайливих, лицемірних ноток, відповідність інтонації змістові та експресії висловлювання.

Доречність мовлення – це організація мовлення відповідно до ситуації спілкування та мети висловлювання. Поєднує в собі точність, логічність, виразність, чистоту.

Виразність мовлення (експресія) – комунікативна якість культурного мовлення, особливість його структури, яка впливає не лише на свідомість, але й на емоції читача чи слухача, підтримує його увагу та інтерес.

Образність мовлення – це його яскравість, метафоричність, оригінальність.

Культура мови – це ще й загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, прощання, побажання, запрошення тощо. Вони змінюються залежно від ситуації спілкування, від соціального стану, освітнього вікового рівня тих, хто спілкується.

Розділ І. Навчання культури мовлення учнів на уроках рідної мови за допомогою мовленнєвих вправ

1.1 Мовленнєві вправи на формування орфоепічної та граматичної правильності

1. Прочитай і вивчи напам’ять скоромовку.

Дзу – дзу-дзу! – дзвеніла пилка.
Джу – джу – джу! – бриніла бджілка.

2. Прочитай вірш, правильно вимовляючи виділені слова. Подумай, якими словами можна перевірити ненаголошені голосні звуки [e], [и]. Підготуйся до самодиктанту.

Тече вода з-під явора

яром на долину.

Пишається над водою

червона калина.

Пишається калинонька

явір молодіє,

а кругом їх верболози

й лози зеленіють.

Т. Шевченко

3. Прочитай. У вірші правильно вимовляй звуки [дж], [дз].

ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Джерельце під вербою

виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу

порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,

в пісок ні краплі не пущу.

І задзвенить, і заспіва

вода джерельна, мов жива.

Т. Коломієць

ШКОЛА

Бігають сміються діти,

та – лиш дзвоник задзвенить,

стане тихо, ніби в квіти

поховались бджоли вмить.

Д. Павличко

4. Позначте ряд звуків (у квадратних дужках), під час вимовляння яких струмінь видихуваного повітря не натрапляє ні на які перешкоди. Запишіть букви, якими можуть позначатися на письмі ці звуки.

5. Запишіть кілька слів зі звуками [т], [л׳] в різних позиціях слова.

6. Позначте (в квадратних дужках) тільки дзвінкі приголосні звуки, що чуються в словах: зошит, дуб, жабка, дзиґа, дзьоб, сито, діжка.

7. Запишіть тільки слова із дзвінкими приголосними в кінці: сад, ріг, ліс, лебідь, хлопець, шалаш, гараж, сніп, голуб.

8. Послухай загадки, вибери з них і запиши тільки слова з дзвінкими приголосними в кінці та в середині перед глухими.

Без рук, без ніг, а на дерево пнеться. (Хміль)

І не човен і не віз – їхати добре, аби вліз. (Сани)

Сидить бабка на грядках, вся в латках. (Капуста)

9. Спиши речення. На місці крапок постав пропущені букви. Прочитай виразно речення, особливу увагу звертаючи на вимову подовжених приголосних.

Вирує жит…я в озерці. (О. Копиленко.)

Вітер січе в облич…я. (Н.Забіла.)

Скоро в садах зал…ється піснею наш давній знайомий шпак. (В.Пархоменко.)

Змерзлим груд…ям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи. (Н.Забіла)

На узліс…і росла стара-стара сосна. (В. Литвиненко.)

У верховіт…і озивається зозуля. (В. Кава.)

Згори долинуло потужне гудін…я. (П. Попович).

10. Прочитай слова, вимовляючи звуки, позначені виділеними буквами, паризький, вужчий, близько, дужче, гризти, бряжчати, ріжте, будьте, будь-хто, тобто.

11. Від наведених слів за допомогою префіксів роз-, без- утвори нові слова. Як ти вимовляєш звуки, позначені буквою З ?

Писати, сипати, садити, крутити, церемонний, квітнути, хитати, класти, качати, трусити, корисливий, хмарний.

12. Прочитай слова вголос. Випиши їх у три стовпчики, що мають у вимові:

1) тільки тверді приголосні; 2) тільки м’які приголосні; 3) тверді й м’які приголосні.

Листя, неділя, завод, сіль, стіл, стільці, салют, сонце, сядь, хліб, малятко, зілля, підлога, старанний, кінці.

13. Вивчи вірш і запиши його по пам’яті. Підкресли слова, в яких звуків більше, ніж букв.

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

О. Олесь

14. Прочитай висловлювання про мову. Випиши слова, в яких букв більше, ніж звуків.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

П. Мирний

1.2 Мовленнєві вправи на засвоєння точності

1. Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється?

Пройшов вулицю — пройшов через вулицю;

показувати книжку — показувати на книжку;

розповідати новини — розповідати про новини;

заплітати косу — заплітати в косу;

заховати зошити — заховати в зошити.

2. З’ясуйте, чи однакове значення словосполучень із різними прийменниками.

1. Покласти ... стіл (на, у, під, за).

2. Почепити ... вікном (над, за, під, перед).

3. Сховати ... шафі (на, у, під, за).

3. З’ясуйте, на що вказує прийменник на у наведених словосполученнях. Поясніть, у чому полягає багатозначність прийменників.

Покласти на стіл; вийти на люди; легко на душі; повернутися на світанку; багато зазнати на віку; на шаблях битися; вибачайте на цьому слові; зосередитись на чомусь.

4. Назви предмети, зображені на малюнках (ложка, діжка, гриб, дід, жолудь, ніж, дзьоб, гарбуз, лебідь, голуб тощо).

Склади речення зі словами – назвами зображених предметів.

5. Прочитай речення, поставте слова, що в дужках, у потрібній формі: У нашому парку росте багато (берези). На полиці стоять дві (книжок). Школа придбала сто пар нових (лижі).

6. Доповни речення потрібними за змістом словами: Дніпро широкий. А Збруч … . Від нашого села до Тернополя далеко, а до Гусятина … .

1.3 Мовленнєві вправи на оволодіння чистотою мовлення

Прочитайте слова. Правильно вимовляй подовжені звуки.

Гілля	- Галя	Віття	- Вітя
Написання	- долоня	Піччю	- печу
Волосся	- Люся	Міццю	- водицю

Складіть звукові моделі однієї пари слів (на вибір)

Випиши слова у два стовпчики:

У 1-й – ті, в яких буква я позначає один звук [a]

У 2-й – ті, в яких буква я позначає два звуки [йа]

Черешня, соняшник, Ялта, яйце, Ілля, одяг, якір, повітря, лілія, місяць, акація, пір’я, галявина, Яків.

Прочитай вірш. Які закони письма і вимови дієслів треба пам’ятати?

Закони письма і вимови вивчай.

Написано – щось, а ти с’а вимовляй:

Раненько прокидаєшся, водою обливаєшся,

В дорозі не спиняєшся, назад не озираєшся.

Так, друже мій, ніколи не спізнишся до школи.

Закони письма і вимови вивчай,

Написано – ться, а ти ц’а вимовляй:

Хто рано прокидається, зарядкою займається,

Роботи не боїться,

Той з двійками не знається,

Від трійок відцурається

І завжди добре вчиться.

Прочитайте виразно вірш.

ДУБ І КАЛИНА

Нахиляє дуб високий

серед пишної долини

віти дужі і високі

до червоної калини.

Зробіть звуко-буквенний аналіз виділених слів у такому порядку:

Вимов слово вголос.
Назви послідовно в ньому звуки і побудуй звукову модель.
Поділи слово на склади.
Визнач наголошений склад і познач наголос.
Запиши слово буквами.
Назви голосні звуки і букви, якими вони позначені.
Назви голосні звуки і букви, що їх позначають

Прочитайте слова. На місці букв я, ю, є ,ї після апострофа чітко вимовляйте по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

в’яз	п’ять	сім’я	голуб’ятко	подвір’я
в’юн	п’ють	сім’ю	б’ють	пір’їна
в’ється	п’є	сім’єю	б’ється	матір’ю
солов’ї	п’ятірка	у сім’ї	торф’яний	верф’ю

Прочитайте пари слів. Порівняйте вимову звуків, позначених буквою р.

буряк – бур’ян		[р’] – [рйа]
морю – матір’ю		[р’] – [рйу]
пиріг – пір’їна		[р’] – [рйі]

Вшанування пам’яті жертв голодомору

Maria1960 — Mon, 27 Nov 2017 19:11:39 GMT

У ЗОШ І-ІІ ступенів с.Вільхівчик проведено ряд заходів з метою вшанування пам’яті жертв голодомору, які були спрямовані на донесення до школярів масштабів жорстокості, з якою винищували український народ, виховання особистої стурбованості кожного за події тих років.
Вчитель історії Храплива Н.П. провела інформаційно-просвітницьку годину «Правда про голодомор» з учнями 8-9 класів . Наталія Петрівна розповіла про жахіття того часу , трагічні сторінки, які примушують стискатися людські серця.
В приміщенні бібліотеки була організована тематична виставка «День скорботи і пам’яті Голодомору в Україні». Класними керівниками проведено виховні години які запам’ятались усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживання, які вчувалися у кожному слові і русі учнів, вчителів.

Хто спортом займається, той сили набирається

Maria1960 — Tue, 21 Nov 2017 17:20:11 GMT

Хто спортом займається, той сили набирається"
Учні ЗОШ І-ІІ ст. с. Вільхівчик взяли участь у різноманітних спортивних змаганнях та естафетах, а також перевірили свої знання у сфері спорту та фізичної культури. Ми вітаємо команди переможців змагань та бажаємо усім учням школи сили та міцного здоров'я. Пам'ятайте: спорт - запорука здорового способу життя та гарного настрою!

Робоча лінійка

Maria1960 — Tue, 21 Nov 2017 17:18:53 GMT

Робоча лінійка
Під час проведення щотижневих лінійок обговорюється актуальні питання шкільного життя, аналізується стан навчальної діяльності, підводяться підсумки роботи за минулий тиждень.

Виставка осінніх композицій

Maria1960 — Tue, 21 Nov 2017 17:18:11 GMT

Виставка осінніх композицій в ЗОШ І-ІІ ступенів с. Вільхівчик
Традиційно у нашій школі кожної осені відбувається виставка «Осіння фантазія». Все,чим багата українська земля, красувалося на виставкових столах. Вироби були різноманітними - від звичайних поросят із картоплі до вишуканих ваз та навіть кораблів. Баклажани, дині та інші дарунки осені ожили на виставці. Поробки дітей довели, що якщо мати фантазію та вправні руки, можна звичайні овочі перетворити на справжні шедеври.

ЗОШ І-ІІ ступенів с.Вільхівчик. Флеш моб "Дзвін миру"

Maria1960 — Tue, 21 Nov 2017 17:17:31 GMT

Педрада

Maria1960 — Tue, 21 Nov 2017 17:17:03 GMT